ІСТОРИЧНІ дати та державні свята у школі





До роковин трагедії Бабиного Яру



Шановні вчителі історії, класні керівники, громадо!

 

Щороку 29–30 вересня Україна та світ вшановують пам’ять жертв масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29–30 вересня 1941 року). 

 

Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, “саботажники”, порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

 

Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші “бабині яри” – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв. 

 

Наголошуємо на листі МОН "Про інформаційні матеріали до Дня пам’яті трагедії Бабиного Яру" від 27.09.2022 р. та інформаційних матеріалах, розроблених Українським інститутом національної пам'яті до Дня пам’яті трагедії Бабиного Яру, які ви можете використати в роботі,  та додаємо їх у вкладеннях.

 

Людмила Базилевська,

27 вересня 2022 року

Download
Лист МОН "Про інформаційні матеріали до Дня пам’яті трагедії Бабиного Яру" від 27.09.2022 р.
МОН про Бабин Яр 4_2697-22.pdf
Adobe Acrobat Document 237.8 KB
Download
Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня пам’яті трагедії Бабиного Яру
інформаційні_матеріали_про_трагедію_Баби
Adobe Acrobat Document 331.7 KB


До днів вшанування жертв голодоморів



Шановні вчителі історії!

 

27 листопада 2021 р. - День пам`яті жертв голодоморів в Україні. Цей день щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.

 

Вшановуючи тих, хто загинув у страшні часи Голодомору 1932-1933 років, вчительська спільнота історичної освітньої галузі Дніпропетровщини разом із навчально-методичною лабораторією вивчення базових дисциплін ОНМЦ ПКПП Дніпровської академії неперервної освіти рекомендує:

  • переглянути та обговорити з учнями художньо-документальну стрічку, присвячену подіям Голодомору - «Червоне намисто" (2016), а також організувати зустрічі із авторами фільму тощо;
  • познайомитись із рекомендаціями щодо прегляду короткометражної стрічки "Червоне намисто" (дивіться вкладення у рубриці сайту "Семінари та конференції");
  • побувати у комунальному закладі «Музей спротиву Голодомору» Дніпровської міської ради і провести там низку зустрічей з науковими працівниками та дослідниками регіональної історії;
  • стежити за інформаційною кампанією Українського інституту національної пам'яті до 88-х роковин геноциду українців (перегляньте у вкладенні просвітницький ролик УІНП про передумови та причини Голодомору 1932-1933 років) та використовувати у роботі нові офіційні історичні дослідження та розслідування.

Людмила Базилевська,

зав. НМЛ вивчення базових дисциплін ДАНО,

10 листопада 2021 р.

 



До Дня Соборності України



Вчителям історії!

 

22 січня 2021 року виповнюється 102 роки з дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

 

Це була одна з найвизначніших подій доби Української революції 1917–1921 років. Ухвалення цього документа означало об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. 


Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті 1920-1950 років. Головною метою боротьби Української повстанської армії було створення Української самостійної соборної держави.

Об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу через низку причин не було доведене до кінця. Головна з них – скрутне становище, в якому незабаром опинилися ці дві держави.

Разом із тим, хоча соборність України і не вдалося утвердити, Акт злуки залишився тією знаменною подією, що мала велике історичне значення для українського суспільства. Він задекларував перед усім світом неподільність українських земель, єдність і солідарність народу, став прологом до постання сучасної соборної суверенної України.

Сучасна російсько-українська війна для українців є продовженням столітньої боротьби за державну незалежність.

 

В ході сучасної російсько-української війни українські військові, так само, як і їхні попередники 100 років тому, відстоюють не лише незалежність, а й соборність України.

 

В лавах Збройних сил України  за цілісність нашої держави борються вояки, що походять з усіх її куточків. 100-ліття соборності України є приводом нагадати про єдність і неподільність українських земель, що окуповані. Крим, Донеччина та Луганщина – це Україна.

Людмила Базилевська,

17 січня 2021 р.




До Міжнародного дня прав людини



Вчителям правознавства!

Класним керівникам!

 

 

10 грудня у всьому світі щорічно святкують Міжнародний день прав людини, який було засновано 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН. 

 

Двома роками раніше ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини, яка стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини.

 

Головна мета Міжнародного дня прав людини – торжество в усьому світі понять свободи, безпеки й чесності людей по відношенню одне до одного.

 

У Міжнародний день прав людини зазвичай згадують про механізми досягнення безпеки в суспільстві й зусиллях світового співтовариства щодо виховання підростаючих поколінь у дусі дотримання прав людини.


Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини:

  • у 1948 р. було ухвалено Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього,
  • в 1949 р. – Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів,
  • 1950 р. – Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод,
  • 1959Декларацію прав дитини,
  • в 1966 р. – пакти про права людини тощо.

Також було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини – Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.

28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Конституцію України, в якій відображені всі норми, які проголошені Загальною декларацією прав людини та зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Сьогодення!

 

Цього дня у світі, відзначаючи Міжнародний День прав людини, проводиться пленарне засідання ООН і всесвітня організація відзначає тих, хто зробив вагомий внесок у захист людських прав і свобод.

 

А Норвезький Нобелівський комітет в Осло вручає 10 грудня Нобелівську нагороду миру. (згадаємо українського режисера Олега Сенцова, який у 2019 р. отримав таку нагороду).

 

Людмила Базилевська,

01 грудня 2019 року


Примітка: вказані матеріали щодо проведення тижня прав людини є активованими і переведуть вас на потрібну сторінку.



 

Сьогодні серед основних заходів, присвячених цьому дню, можна назвати засідання круглих столів, міжнародні конференції з питань дотримання прав людини, покази телевізійних програм відповідної тематики. А в освітніх закладах ми рекомендуємо провести таке:

  • оформити тематичні стенди, газети-стіннівки, книжкові виставки та презентації видань про права людини для ознайомлення з ними;
  • провести протягом 2 -  10 грудня тематичні заходи інформаційного, освітнього та виховного характеру, як-от: лекції, бесіди/діалоги, турніри, зустрічі за круглим столом, правові конкурси, ігри, змагання, флешмоби, дискусії, дебати, правові тренінги тощо.

Використати можливості офіційних шкільних веб-сайтів та вчительських сайтів/блогів щодо розміщення інформаційних банерів та подбати про наповнення їх матеріалами, що стосуються проведення Всеукраїнського тижня права.



Голодомор 1932-1933 років





До Дня Гідності та Свободи



Вчителям історії, класним керівникам, заступникам директорів шкіл з виховної роботи!

 

День Гідності та Свободи — пам'ятна дата в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).

 

У зв'язку із цим навчально-методична лабораторія соціально-гуманітарних дисциплін Дніпровської академії неперервної освіти рекомендує закладам загальної середньої освіти цей день присвятити вшануванню Героїв Майдану і воїнів-захисників України, які загинули за світле майбутнє України:

  • провести бесіди-зустрічі, просвітницькі заходи, тематичні уроки  про славне минуле нашої України;  
  • запросити (по можливості) до розмови учасників Майдану, сил АТО та Сил Спеціальних Операцій;
  • організувати громадську ходу до Дня Гідності та Свободи та покласти квіти до могил та пам'ятників героям;
  • запалити лампадки на Алеях Героїв Небесної Сотні;
  • організувати виставки дитячих творів (віршів, малюнків, колажів тощо) чи учнівських проектів до шанованої події;
  • створити виставки/фотовиставки, що відображатимуть події, які змінили країну та інше.

Людмила Базилевська,

17 листопада 2020 р.

Із історії Дня Гідності та Свободи.

 

Цей день є наступником попередньої дати - Дня Свободи, що відзначалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005—2011 роках, поки не було скасоване.

 

13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав інший указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначається День гідності та свободи.

 

Встановлена ця державна дата «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року.

Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року - Революція Гідності.

 

Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.




До річниці битви під Крутами



Шановні друзі!

 

29 січня кожного року ми відзначаємо чергову річницю бою під Крутами.

 

Це одна із найтрагічніших сторінок в історії України. Для Українського народу цей бій став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

 

В умовах відсутності української регулярної армії саме українській молоді довелося стати на захист Батьківщини більшовицьких загарбників під станцією Крути. 

З нагоди подвигу Героїв Крут КВНЗ "Дніпровська академія неперервної освіти" рекомендує звернути увагу на  Указ Президента України від 22.01.2016 № 17 “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 - 1921 років” та інші відомі нормативи.

 

Разом з тим, повідомляємо, що на сайті "Українського інституту національної пам'яті" розміщені матеріали до 100-річчя "Української революції 1917-1921" за посиланням: http://www.memory.gov.ua/sites/default/files/100_oblich_0.pdf

 

Одночасно рекомендуємо пов'язати сторічну історію держави із сучасністю. Якщо провести аналогію із сьогоденням, то можна сказати, що Герої Крут - це Кіборги 1918 року! Як і 100 років тому, сьогодні молоді люди на сході України знову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв і також захищають її суверенність.

 

«Пам’ятати своїх героїв дуже важливо, адже герої – це ті найкращі, яких ми втрачаємо. Тих, хто поповнили український національний пантеон на сьогодні, напевно, вистачить для виховання патріотизму на сотні років уперед. Але ми не знаємо/не пам'ятаємо їх, тому прагнемо нових, вважаючи, ніби їх бракує. Їх не бракує в нашій історії, крутянці в цьому пантеоні посідають особливе місце – вони одні з перших віддали свої життя за новопроголошену Українську державу», – вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

Людмила Базилевська,

25 січня 2021 р.



До Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу



Вчителям історії, класним керівникам та заступникам директорів шкіл з виховної роботи!

 

У зв'язку із черговою річницею з Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу (18 травня) МОН рекомендує провести у навчальних закладах інформаційні години, лекції, тематичні бесіди та ін., пов'язані із цією трагічною датою.

 

При підготовці таких заходів вчителі можуть використовувати матеріали фотовиставки «18 травня 1944 року – трагічна дата в історії кримськотатарського народу. Боротьба за повернення на Батьківщину. Інтеграція в демократичній Україні» .

 

Матеріали фотовиставки дивіться за посиланням: 

http://osvita.ua/doc/files/news/513/51344/Fotovistavka_18_05_2016.pdf

 

Людмила Базилевська,

14 травня 2020 р.


Вікіпедія про історію...

 

Депорта́ція кри́мських тата́р - примусове виселення кримськотатарського населення Кримської АРСР, проведене НКВС 18 травня 1944 року.

 

Офіційно причиною депортації вказувалася співпраця деяких кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни.

 

І це при тому, що татари не лише воювали в лавах Червоної армії, але й брали участь у партизанському русі проти гітлерівських військ. Радянська влада віддячила за це звинуваченням у співпраці з Третім рейхом.

 

Депортували навіть демобілізованих з лав Червоної армії. Переселяли також тих, хто виїхав з Криму до приходу німецьких військ, і повернувся після окупації. Всього було депортовано близько 200 тисяч чоловік.

 

Тих, хто чинив опір або не міг йти, розстрілювали на місці. 

У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною. 


Кримські татари вимагають визнати депортацію геноцидом.

Правильно пишемо

і говоримо!


1.Прикметник "кримськотатарський" та споріднені з ним пишуться виключно разом, а не через дефіс. Це правильно з граматичної точки зору та історично коректно.


2.Самоназва кримськотатарського народу - "киримли" або "кримли", що може бути адекватно перекладено як "кримці". Не слід плутати це поняття з терміном "кримчани", що означає всіх жителів Криму безвідносно до національності, та "кримчаки" – назвою окремого етносу, корінного народу України, який проживає у Криму.


3.Уживати поняття "татари" на означення саме кримських татар науково некоректно. Це приблизно те саме, що замість "українці" казати "східні слов’яни".

За ресурсами Інтернету

Людмила Базилевська,

14 травня 2020 р.




До днів вигнання нацистських окупантів з м. Дніпра (Дніпропетровська) та України



Вчителям історії, класним керівникам, заступникам директорів шкіл з виховної роботи, педагогам-організаторам!

 

25 та 28 жовтня вся українська спільнота відзначатиме пам'ятні дні вигнання нацистських окупантів з м. Дніпра та всієї України.

 

Багато наших земляків наближали день звільнення своїх міст і сіл, а тим самим, своїх рідних та близьких: батьків, дружин, дітей від гітлерівського поневолення.

 

Не можна заперечити вагомий внесок уродженців Дніпропетровщини у переможне завершення вигнання нацистів з української землі. Пам’ять про війну є духовно-історичним надбанням нашого народу, що витворює підвалини його самодостатності й самобутності, і водночас, – органічно інтегрує її в загальноцивілізаційний потік творення сучасної історії України і боротьби за її незалежність сьогодні.


До годин спілкування в школах!

 

Щодо вживання у розмовах та бесідах з учнями нового терміну "вигнання нацистських окупантів".

 

Цьогоріч матеріали на цю тему знову актуальні і ми не повинні обходити їх, розмовляючи із школярами та їх батьками.  

 

Український інститут національної

пам’яті пропонує використовувати термін "вигнання нацистських окупантів із України" замість сполучення "визволення України від фашистських загарбників".

 

Радянська влада, що повернулася на крилах наступаючих фронтів на терени України, не була лагідною ні до, як тепер кажуть, її титульної нації – українців, ні до корінного народу крайнього півдня України – кримських татар, ні до народів, що ми відносимо до національних меншин – греків, вірмен, болгар. 

 

У зв‘язку з цією датою можна говорити про вигнання гітлерівських окупантів та їх союзників з української землі. Українці були врятовані від фізичного винищення нацистами. Але повного визволення не прийшло. Свободу і незалежність Україна отримала лише через 47 років.

 

День 28 жовтня може бути днем пам‘яті за тими великими жертвами, які поніс наш народ у цій війні. Адже ми кажемо, що безповоротні втрати населення України становлять від 8 до 10 млн. осіб. І хай буде у нас такий день, коли ми їх згадаємо й пом‘янемо.

 

25 жовтня дніпровці будуть вшановувати 73-ю річницю остаточного вигнання німецьких загарбників із окупованих ними земель, а 28 жовтня -Україна вшановуватиме 72-у річницю вигнання нацистських окупантів із України.

 

Органи державної влади звертаються до українських медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування вшанувати в ці дні українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів в лавах Червоної армії або Української повстанської армії.

 

Школи в свою чергу, матимуть можливість на окремих виховних годинах/годинах спілкування вести розмову про знаменні події, також долучившись до вшанування.

 

Людмила Базилевська,

23 жовтня 2020 р. 

Залізничний вокзал м. Дніпра у 1941-1942 р.р.

Залізничний вокзал м.Дніпра в липні 1943 року